Сільгоспвиробникам усіх форм власності
Сигналізаційне повідомлення №10 від 27.07.2022 р.
Сільгоспвиробникам усіх форм власності
Метелик (мал.1) та гусениці (мал.2,3) бавовникової совки
Триває пошкодження качанів кукурудзи гусеницями старших віків бавовникової совки І покоління та їх заляльковування. Середня чисельність гусениць 1-2 екз. на рослину. На посівах соняшнику і кукурудзи спостерігається літ метеликів ІІ покоління, а на початку І декади серпня очікується відродження гусениць.
Бавовникова совка – небезпечний багатоїдний шкідник сільськогосподарських культур. Пошкоджує кукурудзу, соняшник, томати, сою, люцерну та ін. Метелики літають з травня до листопада, літ різних поколінь частково накладається один на одного. Літ і живлення їх відмічається з настанням сутінок, на світло летять слабо. Гусениця довжиною до 35-40 мм, від зеленувато-жовтого до коричнево-чорного кольору, з трьома темними хвилястими смужками вздовж тіла; тіло вкрите шипиками. Гусениці розвиваються від 13 до 22 діб і проходять шість віків. Протягом вегетаційного періоду спостерігається 2-3 покоління шкідника.
Шкодочинність. Гусениці скелетують листя або виїдають дірки, харчуються генеративними органами — бутонами, квітками, зав'яззю і плодами. На томатах гусениці виїдають округлі отвори в плодах, частково споживаючи їх вміст. На бавовнику вони ушкоджують коробочки, у нуту — насіння в бобах. Особливо небезпечні ушкодження качанів кукурудзи на початку цвітіння гусеницями старших віків, що може призвести до формування неповних качанів. На соняшнику гусениці бавовняної совки живляться як на листках, скелетуючи їх, так і у кошиках.
Крім того, пошкодження гусеницями кукурудзи часто призводять до ураження качанів фузаріозною та іншими видами гнилей, пухирчатою сажкою, особливо за вологої погоди. Пошкоджене й уражене зерно кукурудзи в такому разі стає некондиційним і непридатним для господарського використання. Пошкодження кошиків соняшнику гусеницями бавовникової совки сприяє зараженню їх гнилями (білою, сірою, сухою), й в результаті – різке погіршення товарних якостей насіння нового урожаю.
Для боротьби з совкою дієвими та ефективними є агротехнічні прийоми: глибока зяблева оранка; культивація міжрядь просапних і овочевих культур у період масового заляльковування; знищення бур’янів, особливо навесні, з метою погіршити умови живлення метеликів і гусениць; знищення рослинних решток після збирання врожаю.
Із біологічних заходів захисту застосовують дворазовий випуск совочної форми трихограми по 50–100 тис./га на початку та в період масового відкладання яєць метеликами совки.
Хімічні обробки інсектицидами доцільно проводити через 5–7 днів після масового льоту метеликів препаратами рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні» при заселенні 15–20% рослин гусеницями молодших віків (I-III вік – довжина гусениць 1,5-2 см). Обробки проводять ввечері, коли гусінь харчується на рослинах. Температура повітря при обприскуванні не повинна перевищувати 25°С. При роботі з пестицидами необхідно дотримуватись правил техніки безпеки. Особливу увагу необхідно звертати на недопущення отруєння бджіл, не можна застосовувати інсектициди в період цвітіння соняшнику.
Метелик (мал.1) і гусениці (мал.2,3) лучного метелика
На посівах соняшнику, кукурудзи, багаторічних трав відмічено літ та яйцекладку лучного метелика ІІ покоління, інтенсивність льоту – 2-5 екз. на 50 кроків та спостерігається відродження гусениць II генерації. Метелики потребують додаткового живлення нектаром квіток або краплиннорідкою вологою. Посушливі умови призводять до деградації яєчників і безпліддя самок. Активно летять на світло в теплі ночі, а за високої температури, особливо під час грози, їх рухливість різко зростає і вони здатні мігрувати на значні відстані.
Гусениці линяють 4 рази і мають 5 віків. Гусениця першого віку жовто-зелена, в подальшому забарвлення змінюється від сіро-зеленого до темного, майже чорного. По боках тіла — блискучі жовті лінії, на спині дві жовті смуги. Тіло вкрите щетинконосними горбками. До кінця розвитку гусениця сягає 28 – 35 мм у довжину.
Гусениці лучного метелика активно заселяють і пошкоджують рослини соняшнику, качани кукурудзи, посіви багаторічних трав, сої, баштанні та овочеві культури тощо. Виявленні осередки з підвищеною чисельністю і шкодочиністю гусениць на посівах соняшнику у Березівському районі.
Гусениці шкідника скелетують листя, залишаючи на них павутину, більш дорослі гусениці можуть з'їдати лист повністю, залишаючи лише грубі жилки і черешки. Також пошкоджують кошики соняшнику, качани кукурудзи.
Заходи захисту. Знищення бур’янів; дискування та глибока зяблева оранка ділянок з високою щільністю гусениць (понад 5 екз/ м2). Хімічну обробку проти гусениць ІІ покоління найдоцільніше проводити, коли вони знаходяться у І-III віках. Посіви соняшнику обробляють у фазі формування кошиків за чисельності 20 екз./м2, кукурудзи - у фазі викидання волоті за чисельності 15-20 екз./м2 . При застосуванні інсектицидів необхідно дотримуватися вимог техніки безпеки та регламентів застосування пестицидів, а також використовувати препарати рекомендовані "Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні" та Доповненнями до нього.
Обмежить шкідливість фітофагів застосування біологічного методу захисту - в період льоту метеликів випуск яйцеїда трихограми (вогнівочна форма) - 50-100 тис. самиць на гектар (одна самиця ентомофага на 10 яєць фітофага); перший випуск проводять на початку, другий – у період масового відкладання яєць шкідником.
Необхідно проводити постійно моніторинг за посівами соняшнику та кукурудзи та при перевищенні ЕПШ провести винищувальні заходи.
Метелик (мал.1) та гусениця (мал. 3) стеблового (кукурудзяного) метелика
Відмічається пошкодження стебел і качанів кукурудзи гусеницями стеблового кукурудзяного метелика. Крім кукурудзи шкідник пошкоджує просо, сорго, суданку, соняшник, хміль та інші сільськогосподарські культури. Середня чисельність гусениць – 0,5-1 екз. на рослину.
Шкодочинність. Гусениці метелика пошкоджують усі органи кукурудзи (листя, стебла, волоті, качани), крім коренів. В стеблах і волоті гусениці перегризають судинно-волокнисті пучки, чим порушують живлення. Це спричиняє переламування та вилягання стебел. Окрім прямих втрат, пошкодження метеликом призводить до збільшення ураженості кукурудзи фузаріозом.
Всі роботи по обмеженню чисельності шкідливих організмів необхідно проводити при перевищенні економічного порогу шкодочинності (ЕПШ), суворо дотримуючись правил техніки безпеки при роботі з пестицидами та агрохімікатами та лише дозволеними препаратами згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні». До роботи з пестицидами і агрохімікатами допускаються лише ті особи, які пройшли навчання та мають Допуск (посвідчення) на право роботи з пестицидами і агрохімікатами.
Державний фітосанітарний інспектор Валерій ПЕРЕВЕЗНЮК
